поля - серед марев

сонце, зачекай
не заходь за край
мене не покидай
ноче, не наступай

в темряві своїй
мене не поглинай
страшно і холодно
серед бетонних стін в думок обіймах

за спиною химери дивні
щось кричать у вуха я божевільна

серед марев я втратила себе
серед мертвих душ знайди мене
серед чужих світів шукаю я себе

вітер й моя душа
стискається немов кулак
місяць так побляк серед мороку вмираю я
і моє свавілля

щось шепоче дивне і сміється грізно
вікна, страшна гроза
і горить моя колись жива надія